Відповідно до європейських стандартів спецвзуття підрозділяється на "захисне" і "робоче". Так як дане взуття призначене для захисту ніг від небезпечних впливів, при його виготовленні обовʼязково використовуються захисні деталі і матеріали. Європейські стандарти визначають обовʼязкові і додаткові вимоги до захисного і робочого взуття.
EN ISO 20344
Стандарт визначає загальні вимоги та методи тестування, призначені для спеціального, захисного та робочого взуття. Використовується лише спільно зі стандартами EN-345, EN-346, EN-347, які, у свою чергу, визначають вимоги захисту від певних впливів.
EN ISO 20345
Стандарт визначає основні та додаткові (факультативні) вимоги до спеціального взуття (маркування S), яке використовується в робочій зоні. Спеціальне взуття виконується із захисним підноском (з полімерного матеріалу або сталі), який здатний витримувати максимальне ударне навантаження 200 Дж і здавлювання до 15 кН.
EN ISO 20346
Стандарт визначає основні та додаткові (факультативні) вимоги до захисного взуття (маркування P), яке використовується в робочій зоні. Захисне взуття виконується із захисним підноском (з полімерного матеріалу або сталі), який здатний витримувати максимальне ударне навантаження 100 Дж і здавлювання до 10 кН.
EN ISO 20347
Стандарт визначає основні та додаткові (факультативні) вимоги до робочого взуття (маркування О), що використовується в робочій зоні. Робоче взуття виконується без захисного піднесення.
Крім позначень літерами S і O, на робочому взутті, сертифікованому за європейськими стандартами, також зустрічаються й інші символи, які характеризують її певні властивості:
Comments